Монтаж електричного щитка у приватному будинку – запорука надійності та безпеки роботи всієї локальної електромережі, включно з побутовими приладами.

Відповідно, до обладнання електрощита висуваються суворі вимоги. Ці пристрої повинні мати високу механічну міцність та бути стійкими до негативних чинників оточуючого середовища. Тому обирати розподільні електрощитки потрібно дотримуючись актуальних норм та у перевіреного постачальника. Якими критеріями варто керуватися при виборі розподільного щита для приватного помешкання?

Із чого почати вибір? Основні різновиди електричних розподільних щитів

Квартирний щиток (КЩ) – саме той тип цих приладів, із яким вам доведеться мати справу, якщо ви власник котеджу або іншого приватного будинку. Він монтується в місці введення електрокабелю в будівлю. Тобто, зазвичай у передпокої, тамбурі, рідше – біля вхідних дверей.

Квартирні щитки знайомі практично кожному, вони використовуються для захисту від коротких замикань і перевантажень, розподілу групових ліній живлення й обліку електроенергії.

За способом та місцем монтажу електричні щитки діляться на два види: навісні та вбудовані.

  • Навісні – це найпоширеніший варіант, простий в установці. Але такий щит буде віднімати корисний простір приміщення, і це необхідно врахувати при виборі місця монтажу електричного щитка. Такі моделі використовуються для організації прихованої й зовнішньої проводки Вони можуть виконуватися з металу або пластику. Спеціалісти радять у спорудах із підвищеним ризиком пожежі ставити електрощити саме навісного типу.
  • Вбудовані електричні щитки заощаджують простір і дозволяють зберегти естетику інтер’єру, оскільки встановлюються врівень зі стіною. Але монтажні роботи при цьому складніші й об’ємніші. На фронтальній панелі такого електрощита обов’язково є відбортовка, яка закриває технологічний шов. Фахівці рекомендують обирати цей варіант, коли кількість ліній, що виходять із розподільного щита, значно менша за кількість модулів щитка і буде залишатися сталою. Інакше «надлишкові» кабелі буде досить важко вивести назовні.

Для електричного розподільного щита важливо обрати правильне місце, адже від цього залежить наша безпека. До місця установки висувають такі вимоги:

  • достатня віддаленість від пожежо- і вибухонебезпечних речовин;
  • хороша природна вентиляція;
  • легка доступність для обслуговування;
  • достатній рівень природного освітлення.

Щодо матеріалу електричного щитка – це може бути метал або пластик. Металевий електрощит більш стійкий до механічних пошкоджень, відрізняється високою довговічністю і надійністю, а разом із тим – значною вагою. Естетика таких виробів, зазвичай, не на найвищому рівні. Такі щитки більше підійдуть для встановлення в гаражах і виробничих приміщеннях.

Для квартири краще підібрати пластиковий електрощит. Це легкі й естетичні вироби. Авторитетні бренди випускають цілком міцні вироби, які за рівнем довговічності не поступаються металевим і не вимагають обов’язкового заземлення. Дешеві пластикові щитки від маловідомих китайських виробників мають здатність із часом жовтіти. Також на ринку можна знайти електрощити, виконані з комбінації пластику й металу.

Види електричних розподільних щитів за конструкцією

За типом конструкції та за призначенням електрощитки поділяться на три типи:

  • Модульні призначені суто для встановлення модульного обладнання. Складаються з рейок і майданчиків для монтажу шин. Зовні встановлене електричне обладнання закривається металевими або пластиковими панелями.
  • Облікові електрощитки обов’язково мають майданчик для монтажу облікового обладнання, яке кріпиться на рейках та/або гвинтах. Також конструкція передбачає наявність модульних авто-вимикачів.
  • Обліково-розподільні електрощитки мають рейки для монтажу захисних пристроїв на лініях, що відводяться зі щита. У них також є відсік для ввідного комутаційного апарату, який закривається кришкою і може бути опломбований.

Місткість електричного щитка – важлива умова правильного вибору

Принциповою характеристикою електрощитків є кількість модулів. Щоб визначитися з тим, яка кількість модулів необхідна у вашому випадку, потрібно:

  • скласти схему електропроводки із зазначенням всіх точок споживання;
  • далі визначаємо кількість груп електроприладів, які будуть підключені до одного контрольного приладу (дифавтомату, вимикача, ПЗВ, тощо);
  • потім рахуємо, скільки контрольно-запобіжних приладів потрібно буде встановити у щитку, відповідно до кількості точок електроспоживання та груп електроприладів;
  • а наприкінці рахуємо кількість модулів, яка потрібна для всього нашого щитового обладнання.

Так і дізнаємося потрібну ємність щитка. При цьому зважаємо на те, що ширина одного електрощитового модуля – 18 мм. Отже, для монтажу різних контрольних приладів потрібна різна кількість модулів. Якщо в електрощитку буде встановлений лічильник, варто окремо враховувати також його розміри.

Приміром, для типової міської квартири зазвичай досить щитка на 12-16 модулів. Якщо в електрощитку буде лічильник, варто збільшити його ємність до 16-24 модулів.

Крім того, варто брати електричний щиток «із запасом» ємності на майбутнє. Адже кількість електроприладів та навантаження на мережі в побутовій сфері невпинно зростає.

Важлива умова – рівень захисту від пилу та вологи

Ступінь захисту електрощитка вибирається залежно від умов експлуатації. Для внутрішніх приміщень підійдуть щитки за стандартом IP 21, 31, 32. Електричний щиток для вулиці повинен мати захист не нижчий за IP 54, а також ущільнені двері й герметичні вводи для кабелів.

І пам’ятайте, що правильний вибір та монтаж електрощитка із встановленим у ньому захисним та розподільним устаткуванням дає змогу організувати надійну систему електропостачання, забезпечити захист електротехніки в будинку від перенапруги, а людей – від ураження струмом.